Перевірка системи
Верифікація системи в тестуванні програмного забезпечення - це процес оцінки всієї програмної системи, щоб переконатися, що вона відповідає заданим вимогам і відповідає дизайну і специфікаціям, викладеним в проектній документації. Це діяльність із забезпечення якості, спрямована на підтвердження того, що система була побудована правильно, відповідно до визначених функціональних і нефункціональних вимог, і що вона поводиться так, як очікується в контрольованому середовищі.
Ключові характеристики системної верифікації:
- Відповідність вимогам: Верифікація системи в першу чергу зосереджена на забезпеченні відповідності системи вимогам, визначеним зацікавленими сторонами, включаючи функціональні, технічні та бізнес-вимоги. Це передбачає перевірку того, що поведінка системи відповідає визначеним специфікаціям і що вона задовольняє передбачуваним варіантам використання.
- Оцінювання відповідно до проекту: Верифікація гарантує, що система була реалізована відповідно до проектних документів, таких як архітектура системи, специфікації програмного забезпечення та детальні плани проектування. Це включає перевірку того, чи відповідає програмне забезпечення запланованій архітектурі та принципам проектування.
- Тестування за принципом “чорної скриньки“: При перевірці системи тестувальник зазвичай використовує підхід “чорної скриньки”, що означає, що йому не потрібно розуміти внутрішню роботу системи. Основна увага приділяється перевірці результатів, які система видає у відповідь на різні вхідні дані, і забезпеченню їх відповідності очікуваній поведінці, визначеній у вимогах.
- Статичні та динамічні методи: Верифікація системи включає як статичні, так і динамічні методи верифікації. Статична верифікація може включати перегляд коду, обхід та інспекції, в той час як динамічна верифікація передбачає запуск системи в різних середовищах, щоб перевірити, чи відповідає вона необхідним специфікаціям і чи працює належним чином.
- Перевірка повноти: Верифікація перевіряє, чи має система всі необхідні функції та можливості, і чи можуть будь-які відсутні елементи з вимог або проектної документації вплинути на поведінку системи. Вона також гарантує, що не було включено жодних непотрібних функцій.
- Попередня валідація: Верифікація системи зазвичай виконується перед валідацією системи (яка перевіряє, чи відповідає система потребам користувача і чи відповідає вона своєму призначенню). Верифікація фокусується на тому, чи правильно побудована система (коректність), тоді як валідація фокусується на тому, чи правильно побудована система (придатність для використання за призначенням).
Види діяльності з верифікації систем:
- Верифікація вимог: Цей процес передбачає забезпечення відповідності дизайну та функціональності системи задокументованим вимогам. Він перевіряє, чи відповідає програмне забезпечення всім вимогам і специфікаціям, наданим клієнтом або зацікавленими сторонами. Приклад: Перевірка того, що функція входу в систему працює так, як зазначено у вимогах, включаючи правильну обробку дійсних і недійсних облікових даних.
- Перевірка проекту: Цей крок гарантує, що система була реалізована відповідно до затвердженого дизайну. Перевіряється, чи належним чином дотримано архітектури та шаблонів проектування системи, і чи взаємодіють програмні компоненти так, як було заплановано. Приклад: Перевірка правильності реалізації модульної архітектури системи, коли кожен модуль виконує свою функцію.
- Рецензування коду: Метод статичної перевірки, коли код переглядається розробниками або колегами, щоб переконатися, що він відповідає стандартам кодування, рекомендаціям щодо дизайну та не містить помилок. Рев’ю коду допомагає виявити проблеми, які можуть вплинути на функціональність системи. Приклад: Перегляд коду, щоб переконатися, що функції реалізовані відповідно до специфікацій, а також дотримані угоди про імена та інші стандарти.
- Верифікація тестових кейсів: Передбачає забезпечення відповідності тестових кейсів, розроблених для тестування системи, системним вимогам і специфікаціям проекту. Вона підтверджує, що тестові сценарії адекватно підтверджують функціональність програмного забезпечення. Приклад: Перегляд тестових кейсів для нової функції, щоб переконатися, що вони охоплюють всі граничні випадки і відповідають очікуваній поведінці, описаній у вимогах.
- Перевірка конфігурації: Забезпечує правильну конфігурацію системи з точки зору апаратних, програмних і мережевих налаштувань. Сюди входить перевірка наявності правильних версій програмних і апаратних компонентів, а також того, що система працює належним чином у зазначених конфігураціях. Приклад: Перевірка того, що програмне забезпечення працює на правильній операційній системі та апаратній конфігурації, як зазначено у вимогах.
